Генні технології як реалізація екзистенційних ризиків людства

Дана стаття присвячена аналізові проблеми можливих небезпек, пов’язаних із активною технологізацією життєвого світу людини на прикладі питання широкого впровадження в практику генних технологій. Генні технології розглядаються як реалізація маніпулятивно-комерційних світоглядних принципів.

Ключові слова: генні технології, клонування, екзистенційні ризики.

Методологічні імплікації постнекласичної біології

Дана стаття присвячена аналізу методологічних підходів, які формуються на сьогодні в біології при розгляді живих об’єктів як історичних, відкритих і складних систем. Обґрунтовується теза про те, що переосмислення відношень категорій “живе” – “неживе” має не тільки методологічне, але також і аксіологічне та світоглядне значення. Основний акцент в статті зроблено на аналіз принципів синергетичної парадигми у застосуванні до біологічних досліджень.

The article is devoted to the methodological basis analysis in a nowadays biology as science about live historic open and complex systems. The following is proved: reunderstanding of relations between categories “living” – “nonliving” has not only methodological sense but also valued and Weltanschauung sense. The pivotal theme of the article is the analysis synergetic paradigm principles in biological researches.

Концепція елементаризму: античність і сьогодення

                           Наше пізнання реальності має

                           на увазі не саму реальність,

                           а користується цією реальністю

                           заради якоїсь іншої мети.

                                          П. О. Флоренський [1]

     Людське життя одним із своїх аспектів має експлікацію того світу, в якому воно відбувається. Діалектика взаємодії інтелекту із оточуючою природою полягає в тому, що, з одного боку, процес пізнання здійснюється за законами людського мислення і у формах, які може приймати думка. З іншого, власне інтелект є щільно “вписаним” у зовнішній світ, є його органічною частиною – первинною складовою (згідно із концепцією ідеалізму) або ним породженою (відповідно до концепції матеріалізму). Таким чином, гносеологія завжди має спокусу представляти процес пізнання або на кшталт поступу абсолютного духу (Гегель), або ж ставати на шлях пошуків матеріальних основ розумової діяльності людини (позитивісти). В першому разі, критика говорить про тенденцію до панлогізму й спроби видавати закони людського мислення за загальні закони природи. В іншому – дослідників звинувачують у механіцизмові, редукціонізмові тощо. Але в будь-якому випадку, має місце прагнення узгодити між собою два якісно різні світи: світ абстрактного мислення й світ природних речей. Більш того, треба мати певну спільну основу для того, щоб більш-менш задовільно пояснити взаємодію цих двох світів.